Вулицями мого міста

Вперше місто згадується у 1283 році як місто Галицько-Волинського князівства, проте точна дата заснування міста Рівне невідома. Місцеві археологи стверджують, що місто на 250 років старше.
Під час розкопок в центральній частині міста були знайдені  залишки будівель, зброя і керамічний посуд, що датуються Х століттям. Це є доказом того, що місту Рівне більше тисячі років.
Виявлені сліди декількох поселень, найстаріше з яких датується Х століттям, також просліджуються подальші етапи розвитку. Згідно «Повісті времянних літ», тут жили давньослов’янські племена –  волиняни, що заселяли територію від Горині до Західного Бугу.
Якось давним-давно три князі спустили човни на воду й подались по річці Оствиці шукати місця для нової фортеці. Незабаром, прямуючи на північ, вони побачили широке плесо мочарів, серед яких підносилися за-рослі кущами острови, оточені водами річки. До цих островів і пристали князівські човни. Оглянули князі добре місцевість, порадились між собою і сказали:
— Отут, на цій рівнині, збудуємо нову осілість.
Звідси і назва — Рівне.
За іншим переказом, нібито землі князів Острозьких сягали «рівно» по цю місцевість, де засновано місто. Ці князі, начебто, мали в своєму володінні 99 міст, а коли придбали ще одне, стало у них «рівно» сто.
Оповідають також старі люди, що назва Рівне походить від слова «рів», бо тут у давнину для осушення боліт околишні поселенці копали рови, канави, через що були й урочища Ровеччина, Заровеччина.

Тиждень історії в школі

ВИСЛІВ ТИЖНЯ:
«Час летить над нами. 
Але тінь свою залишає за нашою спиною.
Чи не у цій тіні наше минуле й майбутнє?»

«Хто є найвидатнішим українцем ?»

Голос за свого кандидата «малюйте» після нього (наприклад квіточка, сердечко, м’яч, прапор…)

Перший президент незалежної України. (Л.Кравчук)

Українська співачка, переможниця Євро бачення-2004. (Р.Лижичко)

Відомий актор театру і кіно, зіграв понад 50 ролей у кіно і 100 у театрі. 1999-2001рр. – міністр культури та мистецтва. (Б.Ступка)

Тренер київського «Динамо», на його честь названо стадіон «Динамо», «Герой України». (В. Лобановський)

Кращий футболіст Європи 1975р., тренер української національної збірної з футболу (2003). (О.Блохін)

Володар «Золотого м’яча». (А.Шевченко)

Екс-чемпіон світу із шахів. (Р. Пономарьов)

Відомі брати-боксери. (Володимир та Віталій Клички)

«Видатні люди незалежної України»

1.     Видатний кардіохірург, директор Інституту серцево-судинної хірургії. (М.Амосов)

2.     Перший президент незалежної України. (Л.Кравчук)

3.     «Краща українська естрадна співачка ХХ ст.», «герой України» (2002) (Т.Повалій)

4.     Письменник-дисидент, журналіст, один із засновників Народного руху України. (В.Чорновіл)

5.     Відомий актор театру і кіно, зіграв понад 50 ролей у кіно і 100 у театрі. 1999-2001рр. – міністр культури та мистецтва. (Б.Ступка)

6.     Голова Верховної Ради України, за якого була прийнята Конституція. (О.Мороз)

7.     Українська співачка, переможниця Євро бачення-2004. (Р.Лижичко)

8.     Тренер київського «Динамо», на його честь названо стадіон «Динамо», «Герой України». (В. Лобановський)

9.     Переможець президентських виборів-2004. (В.Ющенко)

«Українські спортсмени»

1.     Кращий футболіст Європи 1975р., тренер української національної збірної з футболу (2003). (О.Блохін)

2.     Українська «золота рибка». (Я.Клочкова)

3.     Спортсмен-легкоатлет, 35-кратний рекордсмен світу, переможець чемпіонатів світу, олімпійський чемпіон, «Герой України». (С.Бубка)

4.     Відомі брати-боксери. (Володимир та Віталій Клички)

5.     Разом із матір’ю організувала Федерацію гімнастики України. Нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня. (І.Дерюгіна) 

6.     Володар «Золотого м’яча». (А.Шевченко)

7.     Екс-чемпіон світу із шахів. (Р. Пономарьов)

8.     Лідер збірної України з гімнастики. (Л.Подкопаєва)

Історична гра

«Лабіринтами минулого»

1.     Що таке стиль? (Паличка для письма).

2.      У чому полягає особливість індійської цивілізації? (Наявність каст).

3.      Що таке дарик? (Грошова одиниця Персії).

4.      Основне джерело для вивчення Ізраїльсько-Іудейського царства? (Біблія).

5.      Який секрет відкрили фінікійці? (Фарбування тканини).

6.      Що називали даром Єгипту? (Ніл).

7.      На чому писали єгиптяни? (Папірус).

8.      Як називається найдавніший колектив людей? (Людське стадо).

9.      Хто відкрив Трою? (Генріх Шліман)

10.                       Як називається наука, що вивчає минуле? (Історія).

Конкурс капітанів.

Учням називають слова, а вони повинні їх пояснити.

1.     булава; 2.     гетьман; 3.     договір; 4.     козак; 5.     Хотин; 6.     чайки.

1.     академія; 2.     Вишневецький; 3.     клейноди; 4.     Січ; 5.     Хмельницький; 6.     кіш

Голодомор. Ми пам*ятаємо - світ визнає!

Голодомо́р 1932–1933 років — акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932–1933 роках, шляхом організації штучногомасового голоду, що призвів до багатомільйонних людських втрат у сільській місцевості на території Української СРР та Кубані, переважну більшість населення якої становили українці. Викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян.

Спланована конфіскація врожаю зернових та усіх інших продуктів харчування у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932-33 роківбезпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах, при цьому радянська влада мала значні запаси зерна в резервах та здійснювала його експорт за кордон під час Голодомору, забороняла та блокувала виїзд голодуючих поза межі України, відмовлялася приймати допомогу для голодуючих з-за кордону. Попри те, що дії представників сталінської влади, які спричинили смерть людей голодом, кваліфікувалися згідно з нормами тогочасного радянського кримінального законодавства як вбивство, причини цього масового злочину ніколи в СРСР не розслідувалися та ніхто з можновладців, причетних до злочину, не поніс покарання при тому, що навіть найвище керівництво СРСР, включаючи Сталіна, знало про факти загибелі людей від голоду.

Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

Передумови

З відомих на наш час документів (зокрема) випливає висновок про свідому організацію керівництвом Радянської Росії (рос. Советской России, пізніше — СССР) винищення голодом саме українців. Голод організовувався на всіх їх етнічних землях, а не лише в межах УРСР. Організаційні дії та відкритий грабунок селян, який спричинював голод серед селянства, із застосуванням війська були розпочаті не пізніше 1920 року, із часу, коли Україна була, як зараз відверто пишуть, — «завоевана Красной армией в 1920». І першими організаторами й керівниками цих дій були В. Ульянов-Ленін і Л. Бронштейн.

Селяни здають хліб уБаришівському районі Київської округи, 1930 рік

У 1930 році генсек ЦК ВКП(б) Йосип Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято Закон про хлібозаготівлі, згідно з якимколгоспи мусили здавати державі від чверті до третини зібраного збіжжя. Тим часом, внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Радянський Союз став на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому ніхто не давав, вимагаючи визнати за собою борги Російської імперії. Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану урбанізацію. Для боротьби із цим явищем у грудні 1932 року в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти.

У Миколаєві збудували найбільший у Європі елеватор, 1930рік

На тлі цього продовольче становище українських сіл ставало дедалі важчим. У результаті хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, унаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.

З іншого боку, зі збільшенням тиску на селян активізовувався селянський рух опору. Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Вони об'єднували до двох тисяч людей і відбувалися під гаслами: «Верніть нам Петлюру!», «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!». У ті часи люди організовувалися як могли, були навіть кінні загони. Зброєю були вила, лопати, сокири. Натовпи селян зі співом «Ще не вмерла Україна»ліквідовували місцеві органи влади. Партійці й комсомольці втікали. Прикладом таких ситуацій, а також методів боротьби Радянської влади із селянами, слугують документально зафіксовані події у селах Устивиця та Федунка на Полтавщині.

Радянська влада не приживалася в Україні. Керівництво СРСР розуміло це. На партійних зборах влітку 1930 року керівник Компартії України Косіор заявив:

«

Селянин приймає нову тактику. Він відмовляється збирати урожай. Він хоче згноїти зерно, щоб задушити радянський уряд кістлявою рукою голоду. Але ворог прорахувався. Ми покажемо йому, що таке голод. Ваше завдання покінчити з куркульським саботажем урожаю. Ви мусите зібрати його до останньої зернини і відразу відправити на заготівельний пункт. Селяни не працюють. Вони розраховують на попередньо зібране зерно, яке вони заховали в ямах. Ми повинні примусити їх відкрити свої ями

»

Розумів це і Сталін. В листі до Кагановича від 11 серпня 1932 року, вождь писав:

«

Якщо не візьмемось нині за виправлення становища в Україні, Україну можемо втратити… Поставити собі за мету перетворити Україну у найкоротший термін на справжню фортецю СРСР; на справжню зразкову республіку. Грошей на це не шкодувати

»

Таким чином, радянське керівництво ставило перед собою дві мети. По-перше, загнати селян у колгоспи і збільшити обсяги хлібозаготівель. По-друге, зламати класовий і національний рух опору, який на хвилях українізації набував обертів.