Під час розкопок в центральній частині міста були знайдені залишки будівель, зброя і керамічний посуд, що датуються Х століттям. Це є доказом того, що місту Рівне більше тисячі років.
Виявлені сліди декількох поселень, найстаріше з яких датується Х століттям, також просліджуються подальші етапи розвитку. Згідно «Повісті времянних літ», тут жили давньослов’янські племена – волиняни, що заселяли територію від Горині до Західного Бугу.
Якось давним-давно три князі спустили човни на воду й подались по річці Оствиці шукати місця для нової фортеці. Незабаром, прямуючи на північ, вони побачили широке плесо мочарів, серед яких підносилися за-рослі кущами острови, оточені водами річки. До цих островів і пристали князівські човни. Оглянули князі добре місцевість, порадились між собою і сказали:
— Отут, на цій рівнині, збудуємо нову осілість.
Звідси і назва — Рівне.
За іншим переказом, нібито землі князів Острозьких сягали «рівно» по цю місцевість, де засновано місто. Ці князі, начебто, мали в своєму володінні 99 міст, а коли придбали ще одне, стало у них «рівно» сто.
Оповідають також старі люди, що назва Рівне походить від слова «рів», бо тут у давнину для осушення боліт околишні поселенці копали рови, канави, через що були й урочища Ровеччина, Заровеччина.
